Мертвий півень - Трубач (Лемберзька катастрофа 1826 р.) (2009) | Текст песни

• Тексты песен
• Мертвий півень
• Трубач (Лемберзька катастрофа 1826 р.) (2009)

Слова: Юрій Андрухович
Натхнення: Іван Крип'якевич

Музика: Віктор Морозов
Обробка: Місько Барбара

З отого дня суремного, як завалився ратуш,
усе навіки зважене і вписане в архів:
«Понесено у людности не так велику втрату:
погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників».

Маленька апокаліпса на ринковому пляці:
з розпуки позіхнуло трагічне місто Львів,
мов гер таємний радник над аркушем реляції:
один трупач, твох шофнірів, кількох ропітникіф.

Зібрали вдовам на свічки, а матерям на ліки.
Дітей забрали в інтернат на вулицю Сиріт.
На поминках буяла чернь і мандрівні каліки
і гупав куксами о брук увесь калічий рід
(і кожен чесно їв, і пив, і плакав як умів:
погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників).

Поховані під вежею, вони ввійшли в комори,
де світло мре і твердне кров, де вже не чути з тьми,
як на майданах і в шинках реве житейське море.
Там інше світло — і воно біліє над кістьми.
Вони зійшли в підземну хлань, немовби в інше місто, — їх не любили на землі й забули серед хмар.
Ішов попереду трубач. Він дув натхненно й чисто —

так ніби не трубу тримав, а вогняний ліхтар.
Коли ж посмертні очі в них зітліли, мов одежа,
Вони злягли на дно камінь — плече коло плеча,
Лиш не вгавав, як джерело, і виростав, як вежа,
Таємний і хрипкий сигнал — відозва трубача.

Пролог:
"Дня 14 липня 1826 р. прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: стара ратушева вежа пополудні зарисувалася (почала тріщати) й о годині чверть на сему вечором з великим тріскотом завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок з людей, але все-таки у звалищах погиб трубач, двох жовнірів і кількох робітників»

Іван Крип'якевич (з "Історичні проходи по Львову")

Наприкінці 1980-х років Віктор Морозов склав на нього дуже красиву пісню «Трубач», цитати з якої ми з півнями використовуємо в цьому альбомі. Отже, Вікторові Морозову – моя і наша подяка і, як любить казати Місько, доземний уклін.