Розгубила свої сни, шо мене у світі цим тримали Ти, зникаєш ти, з кожним днем життя, свій сенс втрачає Розламала всі мости, що вели до тебе, я не знала. Ти, тікаєш ти. Ну чому тебе я покохала?
Приспів: Злови мене за руку, шо у темряві зникає Ти не чуєш, ти не знаєш, але я тебе гукаю. Скіки сил, коли до тебе, скіки щастя розгубити. Сходить камінь з неба, але я, я хочу жити, хочу жити...
Ми зламали це життя, я і ти, ми різні але знаєш - я зникаю я, а без мене ти також зникаєш. Не іди, а залишись, все пройшло, а час від нас тікає. Стій, поглянь у вись, бачиш ангел із небег злітає...
Злови мене за руку, шо у темряві зникає Ти не чуєш, ти не знаєш, але я тебе гукаю. Скіки сил, коли до тебе, скіки щастя розгубити. Сходить камінь з неба, але я, я хочу жити, хочу жити...
Твій біль мене тривожить, і проходить і зникає, і ніхто-ніхто не може, в нім тебе не відшукає. Він сумує, він блукає, він згорає в моїм тілі, і тепер я точно знаю, що життям немає цілі. Не знайти мені спокою, бо у серці мука б'ється. Відлітає, пропадає, розіб'ється - розіб'ється. В моїм тілі твоя чаша, цю любов шо не згорає, і вона уже не наша. Пропадає, помирає, нас назавжди роз'єднає. І забуде і забуде, я це точно - точно знаю, це майбутнє там і буде, і ніхто нас не згадає, не пробачить не заплаче. Тікі я і він це знає. Він зимою тихо плаче, і широким і глибоким. Все на небі він взлітає, і ніколи не пробаче. Він взлітає, він тікає, наші душі проклинає, а на крилах своїх, крила понад морем розгортає.
Злови мене за руку, шо у темряві зникає Ти не чуєш, ти не знаєш, але я тебе гукаю. Скіки сил, коли до тебе, скіки щастя розгубити. Сходить камінь з неба, але я, я хочу жити, хочу жити...
Заблукала, я собі, і незнаю, де тебе шукати, ти зникаєш, ти, так не можна більше існувати...