Осінь прилинула сірими тінями, Подихом вітру зірвала вінки. Посмішка мила дівчини зрадливої В серці моєму зломила замки. Плакало небо дощами холодними. Сивий туман заповзав у міста. Осінь моя, ти примарними цвяхами міцно прибила мене до хреста.
Приспів: Осінь омиє дощами Осінь залишиться з нами Наші серця рвуться у вирій Щоб не тонути в буденності сірій
Віра моя непохитна зломилась, програний бій, моє військо розбите. Осінь, навіщо мені ти приснилась такою прекрасною квіткою літа. Я заблукав серед вулиць покинутих День догорав і приходила ніч Осінь, я вірив, що можу збагнути дивну природу твоїх протиріч.
Приспів
Люди снували у пошуках істини В собі ховаючи власні страхи. Серця уламки закидало листям, В теплі краї полетіли птахи Раптом в душі літні квіти зав'януть Пил золотий облетить з кам'яниць Осінь, мені ти в калюжах покажеш Дивні химери спотворених лиць.