Він цілує напружену землю,
Що забута юрмою ротів,
З язиків в серце лине пустеля,
Хтивих танців, картин і снів,
Мамо Либідь - то мій небокрай,
Де скінчилися орди байдужих,
Без хозарських проклять і безкрай,
Сварга спалахом в темряві кружить!
Але ми в серці будемо нести,
Попіл світла і жмуток калини,
Не забудем тебе лицар честі,
Гострим списом в Україні!
Крізь замовчану правду б'є біль,
Сповідь ліри уважніше слухай,
Хто мовчить той примножує цвіль,
Хто бездіє - той чинить знаругу,
Пам'ятаєш як кулі свистіли,
На підзамчих, козацьких валах,
І розпечене доблестю тіло,
Увінчало звитягою змаг!
Але ми в серці будемо нести,
Попіл світла і жмуток калини,
Не забудем тебе лицар честі,
Гострим списом в Україні!
Невстромити і небо в безодню,
І не звести свій глянцевий трон,
Ми зупинимо орди безродні,
І розбурхаєм помсти вогонь,
Хай роти повсякчасно голодні,
Знеособленим натовпом йдуть,
І безпам'яцтва у світі безодні,
Необрамлюють - гроші їх суть!
Але ми в серці будемо нести,
Попіл світла і жмуток калини,
Не забудем тебе лицар честі,
Гострим списом в Україні!
Але ми в серці будемо нести,
Попіл світла і жмуток калини,
Не зречемося крові і честі,
Гострим списом в Україні,
Гострим списом в Україні!
Механічний апельсин еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1