Пінгвіни (Народний перший сезон: vk.com/clubxfactor)
Зима замилює снігом очі, Про відчай і тугу свою шепоче. Я не розумію, що вона хоче Від міста мого й мене. Зірки осипаються у калюжі. Я знову втрачаю тебе, мій друже І вечорами сумую дуже, А ти обіцяєш: «Мине».
На зупинках збиваємось в купки, Наче ті кумедні пінгвіни; Наче мрії про теплі країни Від негоди нас захистять. Розбиваємо кляті «трубки», Дві дорослі вперті дитини. Ти поїдеш – і я загину, У зими є для того безліч знарядь…
А що, як ніколи весни не буде, Назавжди залишиться тоскний грудень І вітер скажений розхристані груди Битиме батогом? Ми раптом зустрінемось у маршрутці: Графіки двох протилежних функцій У точці відчаю перетнуться І знову повіє теплом…
Зима зима зима зима зима зима зима І як же так - і я один, і ти сама Зима зима зима зима зима зима зима І як же так - коли для нас прийде весна для нас обох прийде весна?
На зупинках збиваємось в купки, Наче ті кумедні пінгвіни; Наче мрії про теплі країни Від негоди нас захистять. Я тримаю тебе за руки Серед стогону хуртовини, І сніжинки, немов перлини, У волоссі твоїм блищать