Мати сіяла сон під моїм, під вікном, Мати сіяла сон, а вродив соняшник, І тепер, хоч буран, хоч бур'ян чи туман, А мені, а мені - соняшно. А мені, а мені - соняшно.
Мати сіяла льон під моїм, під вікном, Мати сіяла льон, а зійшло полотно. І тепер, хоч яри, хоч вітри крізь бори, А мені, а мені - всеодно.
Мати вибрала льон, хоч не так вже й давно, А вино вже в міхах, хмільно так на лицях, І з-під крил журавля та мені під вікно Листопад, листопад стeлиться, Листопад, листопад стелиться...
Тільки квітом своїм при моєму вікні, Тільки квітом своїм не опав соняшник. Я несу його в світ, щоб не тільки мені, Щоб не тільки мені - соняшно, Щоб не тільки мені - соняшно, Щоб не тільки мені - соняшно...