Пригадалась вузька стежина, Що вела нас до тих берегів, Верболозовий дух, калина. Спомин знову сюди привів. Ніжний дотик руки, стрічання. І та млосна цілунку мить, І кохання палке признання В моїм серці тепер горить.
Приспів: Ой Прут ріка, стрімка вода, Біжить вода немов життя, немов життя. Ой зупинись! Хоча б на мить. І поверни щасливі дні, юні літа.
І хоча ми з тобов не в парі, Та не можу я ніяк забуть Чарівні твої очі карі, Диво-цвіт їх не повернуть. Пригадалась вузька стежина, Що вела нас до тих берегів, Верболозовий дух, калина. Спомин знову сюди привів.