Я бачу дивні сни. Я пам’ятаю, як віддав тобі Мої останні дні. Відчув, що не залишив я собі Надію і любов. Щоб ти була найщасливішою, Віддав належне знов, Та не помітив свободу свою.
І у мене одна потреба - Відчувати тебе лиш треба. Я помітив, що ти співаєш, І мене навіть не згадаєш. Залишився лиш попіл долі. Цілу вічність я у неволі. Та від тебе втекти не в змозі, Не відлякують твої грози.
Залишилась стіна, Яку побудувала ти сама. Пішла ураз луна, А з нею непроглядна повна тьма. Нема куди іти, Забарикадувала всі шляхи. Я хочу лиш знайти Путь, щоб спокутувати всі гріхи.
І у мене одна потреба - Відчувати тебе лиш треба. Я помітив, що ти співаєш, І мене навіть не згадаєш. Залишився лиш попіл долі. Цілу вічність я у неволі. Та від тебе втекти не в змозі, Не відлякують твої грози.