Ти... Залишила лиш попіл на моєму обличчі...і в душі. Розгнівала надію. Не побачити мені уже сни. Ти... Втекла із мого дому, убила мою волю. "Гори у вогні!!!", - Ти сказала на прощання, І немає вже бажання Тебе... Знайти. Твої думки - такі страшні! І марні ті мрії. Не сплю вночі! Не знаю, чи Ти зла чи ні? Немає у тобі ніжної-ніжної весни!