Микола Свидюк - Батькові крила | Текст песни

• Тексты песен
• Микола Свидюк
• Батькові крила

Навесні у дворі миють руки сини
І щебечуть онуки грайливо.
Наче ті журавлі з далини — чужини,
Всі злетілись під батькові крила.
Ну а він поміж них вожаком походжа,
Про здоров'я й достатки питає.
І останню хлібину слізьми без ножа
Серце батькове порівну крає.

Приспів:
Батькові крила, батькова печаль.
Самота зморила, очі з'їла даль.
Батькова пісня — все курли — курли.
Вертайтесь додому любі сини.

Та одної весни не вернулись сини,
Далина — чужина не пустила.
Знать достатку в теплі вже сини — журавлі
Зрозуміли — розвів батько крила.
І злетів, як умів і полинув у світ
Низько, тихо мов зранений птах.
Може стрінуть сини його повний політ,
Якщо ні — пропаде в небесах.

Приспів:
Батькові крила, батькова печаль.
Самота зморила, очі з'їла даль.
Батькова пісня — все курли — курли.
Не цурайтесь батька любі сини.

Микола Свидюк еще тексты