Осінній туман вперемішку із димом, В'язаний шалик в чотири обкрута. Кава, заварена "львівським чином", Булочка з присмаком щастя й кунжута. Джакузі для листя в холодних калюжах, Сміття, що горить, забираючи горе. Підставляю обличчя я зливі байдуже І цілую краплини небесного моря. Спокійні дерева із поглядом сонним Проводжають, киваючи сірим фігурам. Парасолька кольору стиглих лимонів Усміхається мокрим, зіщуленим мурам. За вологу гармонію дякую Богу І молюся на осінь, як древні жерці. Вже не треба. Не хочу - нікого,нічого, Гріючи пальці в твоїй теплій руці....