Жок жаным керек емес кокірек болудын Сені гана суйем деп кузей жапырактай солудын Бакытты бола алмадым кайтесін мені Мені мәнгі умытып жапшы есігінді Откен кеткен істерге жуйкесі тозіп бітті Онсызда жуйкем тозып намыста калмады Ия жаным мені жек коргенін дурыс Сагынышты токтатып умытшы мені тез Ия мен сондай адамын откен істі кешірмейтін Сені мәнгі умытып окпені кысатын Біз кінәліміз озінді судан тазамын деп ойлама Тунде кобелек болуын осы журісін дурыс па Мен кінәләмаймын сені себебі керек емесін Сені жаным ойлап жалгыздыктан жалыктым Кундіз есімнен адасып тунде уйкымнан айрылдым Алдына басымды иіп алгысымды білдіремін
Казір мулдем олай емес сен кателестін Сенін багын емес озгені тандадын Кайтесін мені ойлап озінді бекерге кинап Тысташы журекті саган берген Жек коремін сені жоламашы маган енді Сендей жын періні куып журегім жалгыз калды Сені мен болганша олгенім артык жалгыздыкпен Не болсада кайтып келмеймін жаным созіме сен Періштемдей жаксы коріп бәрін берер едім Бірәкта мені емес байлыкты тандадын Сенін журегін сезбейді мен сезген сезімімді Ар намысты жерге таптадын журегімді кайтар енді