[Миромен:] часто сижу і думаю, серед сірих днів, змінюємось ми під впливом емоцій і почуттів, не треба слів, і так все сказано давно за нас, але мої бажання зникли передчасно... можливо так і треба було, можливо все написано долею... ми робимо те, що не дозволено, жаліючи про це згодом... і просимо Бога, що він повернув усе назад...усе назад... але це не так... шукай знаки у собі, знайди мене в душі своїй, біжи крізь натовп вслід за мною... звільни думки і випусти емоції на волю. прийшов кінець...кінець нашої історії. не для цієї цілі ми стобою були створені, та вже не має сили далі жити у повторах. (ага) я автор свого твору, тому в руках тримаю долю, пишу і знаю, що маю жити по-за зоною досягнення, де не завдам нікому болі, поставив крапку і пішов блукати світом... знову повіяв вітер змін...і піднімає нас у вись... Запам\"ятай мене таким, яким я був колись...
[Приспів:] знайди мене, шукай мій силует серед сірих днів, я розчиняюсь у повітрі й перетворююсь у дим.. повіяв вітер змін...і піднімає нас у вись... Запам\"ятай мене таким, яким я був колись...