нові закони перебрали керування на себе, а за вікном я бачу тільки зграї, не людей, дивні погляди, злі, наче у вовків, слів не вистачає щось сказати...та я не хотів... мерехтіння ліхтарів розповідають мені про вулиці свої і чим живуть ті люди, яких я часто бачу уві сні та розпізнати їх не можу, образи розмиті... розглядаю зі сторони цю картину, яку малює дим, розвиток подій спонукає на пошук нових сил.. примітивні гасла, які давно присипав пил, лунають досить часто мені у спину...