Михайло Хома - Дощі багряні листопаду,полинний присмак на губах, я звала радість на пораду, але прийшла чомусь журба, та дайте я ще раз нап’юся із чаші дивної пори, вже відлетіли білі гуси, забравши літа кольори. | Текст песни
Дощі багряні листопаду,полинний присмак на губах, я звала радість на пораду, але прийшла чомусь журба, та дайте я ще раз нап’юся із чаші дивної пори, вже відлетіли білі гуси, забравши літа кольори.
Дощі баграні листопаду, Полинний присмак на губах, Я звала радість на пораду, Але прийшла чомусь журба. Та дайте я ще раз нап'юся Із чаші дивної пори, Вже відлитіли білі гуси, Забравши літа кольори.
Листопад, листопад - Давня згадка у слові, Як прощальна сльоза, Як відлуння любові. Листопад, листопад, Я тобі не дозволю, Прилетівши у сад, Замести мою долю.
Сади закутані в багрянці, Не відгукнеш - не відгукнусь, У листопадовому танці Ми загубилися чомусь. З останніми листками саду Віддаленіли я і ти, Дощі багряні листопаду Вже нас не можуть віднайти.
Листопад, листопад - Давня згадка у слові, Як прощальна сльоза, Як відлуння любові. Листопад, листопад, Я тобі не дозволю, Прилетівши у сад, Замести мою долю.