Тихо спить на віях твоїх сніг І нявчить позаду білий кіт в душу я дивлюсь очей твоїх Витягаю нитки своїх втіх Я живу лиш голосом твоїм Дихаю початком твоїх слів А кінець придумую собі бо боюсь щоб ти не відпустив…
Скільки непотрібних запитань В голові у нас пусті думки Стимулює серце до чекань Хоче грітися під час зими Я знімаю лиш одне крило Будеш поряд інше одягну. Ти сидиш і дивишся в вікно Жестами показуєш люблю