У твоїх очах було бажання, Щоби я тобі сказала щось Але я нічого не сказала Обернулася і ти пішов Запросив мене у свою душу Показав, що справжнє є в тобі Ненавмисне зовсім захопилась І розчарувалася в собі
Ти моє найбільше щастя В цей момент й назавжди Я старалась бути сонцем, Аби посміхнувся ти Ти моє божевілля, Що топило в мені лід Ти цього на жаль не оціниш Й докінця не пізнаю твій світ…
Памятаєш як було незручно Після телефонних тих розмов А як ми гуляли з дня до ночі, І ти потім кликав знов і знов Я не знала, що в мені вирує Теплоти не чула вже давно Але не хвилюйся, розумію В плані дівчини тобі всеодно