Ти - промінь, чи душі відкритий звук, Чи - Всесвіту негадане послання, Чи - дивні біоструми ніжних рук, Чи - серця самотливого благання. Ти - образ дивний, той, що я люблю, Люблю на грані "бути", чи "не бути". І звуки в обриси твої ліплю, І не знаю, чи любити, чи забути.
Грай, музико моя, багаття чарівне, Розклади навсамісінько у серці. Молю тебе молю, почуй мене, Хай пісня ця в душі твоїй озветься.
Грай, музико моя, багаття чарівне, Розкладене в самісінькому серці. Нестерпно як, мов втратив я тебе Моя любов – все зрушено, все рветься.
Грай, музико моя, багаття чарівне, Розкладене в самісінькому серці. Молю тебе молю, почуй мене, Хай пісня ця в душі твоїй озветься.
Ти - горечко моє, любов моя, Якими поєдналися, ми у собі, Живем на світі поруч – ти і я, Та в кожного своя на серці музика.