Дощ на очі, А з них уже злива. Думки про тебе щоночі – Ти ж так важлива.
Твоя любов пішла – залишитись важко. Ти полетіла від мене, осіння пташко. Чому летиш?! На вулиці ж весна… Невже ти віриш в те, що відбувається у снах ?
Знаєш ти, яка була потрібна: Сонцеподібна, у хмари вкутана, зірочка рідна, Що впала… і розбилась, а серце билось – Ну не саме ж пособі запалилось.
Так, на мене впала. Мене немає, Лиш серця клаптик твоє зігріває. Ти шукала мене у сильную зливу. Скажи: чи я для тебе важливий?..