Кава з цигаркою – ранок, Мої вуста не живі Очі в спогадах втрачають Зміст кольорів наче ртуть Вже набридла та самотність Але квіти розквітнуть Ти прийдеш із сяйвом Коли я вже не сплю Я знав що ти, що будеш до кінця іти Зі мною іти за край землі
Сутність боротьбою стала Що залежний звичкою В дзеркало не посміхаюсь Тільки в скронях блимаю Я надіюся на тебе Тільки ти мене врятуй Ти прийдеш із сяйвом Коли я вже не сплю Я знав що ти, що будеш до кінця іти Зі мною іти за край землі