Де ж ти сонце, чому тебе я не бачу? Твого світла так сильно бракує мені. Вітер волі роками від холоду плаче, Його сльози виплакують очі мої.
Я не можу дозволити собі стояти, Смак чекання ніколи не був по мені. Відчуваю, ось-ось вже зламаються грати, Та хто підкаже чому мої думи сумні?
Приспів: Де і коли, як і чому? Чи уві сні, чи на яву? Зірка зійде, відчую я – дотик весни, дотик тепла? Ледве тоді, випаде сніг – я не впаду, я буду йти, Але якщо, мене вдарить гроза – я полечу на небеса!
Чує серце подих люті неначе, Хвиля темряви здіймається десь вдалині! Але вірю я у вітрила удачі, Навіть якщо вони і занадто малі.
Приспів
Темно, темно, вітер віє – затуляє мені вії! Світло, світло, хтозна де ж ти – де шукати тебе решту?! Я не чую, я не бачу, як спіймати тую вдачу! Але накопивши сили, розгортаю свої крила!