Ми викликаємо червонеє сонце,
Нам дуже потрібне червонеє сонце.
Повітряна куля від ранку до ранку
Умовно чекає, як жінка на ляльку.
Нехай червоніє небесне світило,
Хоч трохи поїсти та братись за діло.
Межа та лиш крок від ззаграт до свободи,
Там хлопці чекають, забувши турботи.
Бажання здійснилось,- нагода тікати.
Підхоплені вітром - додому, до хати.
У рідному степу танок попід небом,
Чекайте ж, падлюки, у гості до себе.
Вітаємо, країно,- сини повернулись,
Вертаючи з мандрів кайданів позбулись.
Ніде не потрібні чужинці-сторонці,
Крім рідної неньки та братчиків-хлопців.
Море Росса еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1