Сніг у світлі зимових зір погукає мене на двір Намалює нехай на склі візерунки закуті в лід. Я охоче піду за ним, я згадаю як був малим. Щоб почути веселий сміх, в рукавицях тримати сніг.
Пригадай, ла-ла-ла-ла-лай Тихий вечір догорає Загадай, ла-ла-ла-ла-лай Що було, чого немає Миколай, ла-ла-ла-ла-лай На порозі вже чекає Геть обліплений дітьми Принесе надії мить
Хтось закрутить в герлянди дім, щоб були подарунки в нім І бенгальські дощі рясні, вже дорослі, а може ні. Від буденних негод зігрій цілу жменю маленьких мрій. І ще трохи великих мрій хай збувається в рік новий.
Пригадай, ла-ла-ла-ла-лай Тихий вечір догорає Загадай, ла-ла-ла-ла-лай Що було, чого немає Миколай, ла-ла-ла-ла-лай На порозі вже чекає Геть обліплений дітьми Принесе надії мить
Пригадай, ла-ла-ла-ла-лай Тихий вечір догорає Загадай, ла-ла-ла-ла-лай Що було, чого немає Миколай, ла-ла-ла-ла-лай На порозі вже чекає Довго бажатиме гарного свята нам Щастя промінного у святу мить Світла сріблястого, снігу пухнастого Щедрого вечору і теплої зими