Ой на горі вогонь горить, А в долині козак лежить, Накрив очі китайкою, Заслугою козацькою. А що в голові ворон кряче, А в ніженьках коник плаче, Біжи коню дорогою Степовою широкою.
Ой на горі вогонь горить. (3) Ой на горі...
А щоб татари не спіймали, Сіделечка не здіймали, Сіделечка золотого, З тебе, коня вороного. А як прибіжеш під ворота, Стукни-грюкни біля плота, Вийде сестра – розгнуздає, Вийде мати – роспитає.
А чи на горі вогонь горить? Чи на горі вогонь горить? Чи на горі вогонь горить? Чи на горі...
Ой ти, коню вороненький, А де ж син мій молоденький, Не плач мати, не журися, Бо вже син твій оженився. Не плач мати, не журися, Бо вже син твій оженився. Та взяв собі паняночку, В чистім полі земляночку.