Він дуже хотів би, щоб ми йому вірили щиро Щоб ми не сумнівались, що він тре нам правдиво Щоб ми вдячно сприймали всілякі прогнози І не помічали, що в нього заучені пози
Ось він ніби між іншим так щиро сміється Він такий симпатяга, йому так здається І то нічого, що в кульмінації супер-пупер промови Він як завжди не знаходить потрібного слова
Але ми його бачим, ми його розуміємо Ми йому співчуваємо, а співчувати ми вмієм Йому по-своєму важко, він нещасна людина Він мусить боротися за громадянина
Він так і працює і все ніби нормально, Але якось вночі він просинається в спальні І не може заснути, бо брехня ріже очі А в дитинстві він на скрипку ходив "мєжду прочім"
Приспів: Якби всі люди взяли гітари би
І заграли, і заспівали би
Під баяни і під цимбали би
Почуття свої повідкривали би
Може зразу було би диво би Більше серце ніколи б нило би Може сонце всім засвітило би Всіх обігріло би
А ось інший дядько, він теж ніби нормальний, Він сидить в телеекрані цілодобово буквально, В нього правильна постава і довірливі очі, Понад усе у всьому світі він нам сподобатися хоче.
Він нам втирається в довіру, хоче стати нашим другом, А потім раптом нас лякає прихованим недугом. Але він звісно ж нас врятує, він за наші купюри Нам продасть супертаблетки або супермікстури.
І то не біда, що ми не ведемось, все-одно знайдуться бабульки, Які віддадуть останні гроші за фуфлові пігулки. А між іншим це була цілком нормальна дитина, Він ходив в музичну школу на піаніно.
Приспів.
А хтось скаже : "А де ж мораль?" А немає моралі! Бо неважливо чи ти в кедах, чи маєш модні сандалі Чи ти є на посаді у банку, чи ти простий у школі вчитель Кожен хоче життя своє без сорому прожити
Для цього треба пригадати, яка ти золота була дитина І у собі відшукати оту маленьку людину. Але це все якось дуже складно, якщо простіше сказати То в житті найкраще просто ніколи не брехати.