Недоказаний міф у забутому місті по проспектах і стінах повільно тече Я ковтаючи дим ти збираючи листя забуваємо все пам'ятаємо все Тільки вечір вологий як подих останній на долоні малює повітряний рай Щось банальне і тепле бо справді реальне зашарілий такий непроявлений слайд
Давай я навчу тебе поганому купатись в вогні водою дихати і серед зими цвісти тюльпанами святими до божевілля ликами тримати вітри зірками гратися ходити по небу над туманами в отарі видінь не розчинятися давай я навчу тебе поганому
Білих клавіш пісні перелізуть на струни і навіки затягує відстань і час Мій столичний акцент твої теплі парфуми у сніги в павутину у сяйво прикрас Окулярами скрию таємниці дорослі пригорни мене міцно моя самота Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози залишаємось жити в паралельних світах
Давай я навчу тебе поганому купатись в вогні водою дихати і серед зими цвісти тюльпанами святими до божевілля ликами тримати вітри зірками гратися ходити по небу над туманами в отарі видінь не розчинятися давай я навчу тебе поганому