Без подарунків, за океаном Залізла пятниця в мою нірвану. Пробач сердечно, кохана госте, Я буду рухатись – мій старт о шостій І приманюй таксі лукаво Чекає дома вже брюнетка, кава. Хіба поможеш на звал відвести Оці дурні до сказу есемеси
Чистити штіблети, чакри і перчатки Частувати чимось шоколадним Лазити у чатах, нищити, почути В чорно-білих стрічках, бути чи не бути.
Шукаю літа посеред зими, А за вікном ховаються роки І залишають у очах сліди Я мушу бути вільним назавжди Назавжди
Я стану вільним мене побачить Вікно в якому хтось пів ночі плаче А я зітлію на тому місці Де проросте у небі жовтий місяць
Нумо ті омани, міри на магнітах, І мінорні ноти, і одноманітність Мати на увазі вилітати з хати Молотками бити, з мотлохом мішати
Шукаю літа посеред зими, А за вікном ховаються роки І залишають у очах сліди Я мушу бути вільним назавжди Назавжди
Мало нам відсталим дихати на ладан Милуватись милом, добивати блат На обід у вирах воду доливати Долями ділитись бавитись по блату
Шукаю літа посеред зими, А за вікном ховаються роки І залишають у очах сліди Я мушу бути вільним назавжди Назавжди
Шукаю літа посеред зими, А за вікном ховаються роки Роки І залишають у очах сліди Я мушу бути вільним назавжди Назавжди