Йшов якось містом у день Наштовхуючись на сірих як каміння людей Думав про те, які ж вони суки
І тут я побачив як з якихось дверей Вилетів травень, він летів та сміявся, торкався людей І вони розквітали якось одразу
Приспів: Це була мить Всі стали світлими Все стало світлим Та це лише мить Наступної миті його вбили Та мені все одно Бо травень знов прилетить Я знаю він прилетить Я вірю він прилетить Травень знов прилетить
Підлетівши до мене, сів на плече І спитав: "Пам’ятаєш, ми вже зустрічались?" А я як дурень оторопів: "Тебе ж вбили ті, як їх торкався"
Він, засміявшись відповів: "Це ж торік, А сьогодні я знову травень" Торкнувся мене і полетів, торкнувся мене і полетів