Йшов якось містом у день Наштовхуючись на сірих як каміння людей Думав про те, які ж вони суки
І тут я побачив як з якихось дверей Вилетів травень, він летів та сміявся Торкався людей і вони розквітали якось одразу
Приспів: Це була мить всі стали світлими Все стало світлим та це лише Мить, наступної миті його Вбили та мені все одно Бо травень знов прилетить Я знаю він прилетить Я вірю він прилетить Травень знов прилетить
Підлетівши до мене сів на плече І спитав: \"Памятаєш ми вже зустрічались\" А я як дурень оторопів: \"Тебе ж вбили ті, яких ти торкався\"
Він засміявшись відповів: \"Це ж торік, А сьогодні я знову травень Торкнувся мене і полетів, торкнувся мене і полетів