Давай виключим світло і будем мовчати. Про то, що неможна словами сказати. Неможна писати, не можливо зіграти, А тільки мовчати, тихенько мовчати. Давай мовчати про то, що дівчата Не вміють сховати, не можуть спати. Давай про мене и про тебе мовчати, Мовчати аж поки не захочем кричати.
Місяць впав - темно в кімнаті Як добре, що ти навчилась мовчати Про то, що ніколи не змогла би збрехати Про то, що ніколи мені не спитати Ми будем з тобою у ліжку лежати Лежати як сніг, водою зтікати Ми будемо жадно свої сльози ковтати, А з ними слова, яких не сказати.
Давай помовчу тобі просто на вушко. Холодною стала чаяна кружка. А ми ще маем про, що помовчати, А ми ще маем про, що полежати. Як світло проб’ється крызь наші штори, Ми знову с тобою як всі заговри. А поки ще темно є в нашій кімнаті Давай з тобою будем просто мовчати….просто мовчати Давай з тобою будем просто мовчати …мовчати… Давай з тобою будем просто мовчати
Давай выключим свет и будем молчать. О том, что нельзя словами сказать. Нельзя писать, невозможно сыграть, А только молчать, тихонько молчать. Давай молчать о том, что девушки Не умеют скрывать, не могут спать. Давай обо мне и о тебе молчать, Молчать пока не захотим кричать.
Месяц упал - темно в комнате Как хорошо, что ты научилась молчать О том, что никогда не смогла бы солгать О том, что никогда мне не спросить Мы будем с тобой в кровати лежать Лежать как снег, водой зтикаты Мы будем жадно свои слезы глотать, А с ними слова, которых не сказать. Давай помолчу тебе просто на ушко. Холодной стала чаяна кружка. А мы еще маем о, помолчать, А мы еще маем о, полежать. Как свет пробьется крызь наши шторы, Мы снова с тобой как все заговры. А пока еще темно в нашей комнате Давай с тобой будем просто молчать ... просто молчать Давай с тобой будем просто молчать ... молчать ... Давай с тобой будем просто молчать