І присмак смерті на устах, Вино у скронях тьмяно дзвонить, Облич безтямних п’яна повідь, І твої очі в дзеркалах. Принади грації несуть, Мені на все це наплювати, Мені не знати рути-м’яти, І упирів, що душі ссуть. (2)
Криваві губи їх – це сміх, Що котить золоті кружальця, Змішалися у шалі танців, Сідниці їх і груди їх. Вам зірка в оці до лиця, А що мене вона не палить, Візьміть уста мої на пам’ять, Я п’ю цей вечір до кінця. (2)
Вам зірка в оці до лиця, А що мене вона не палить, Візьміть уста мої на пам’ять, Я п’ю цей вечір до кінця. Без уст я – іронічний жах, Що упирем ікластим став би, З очима ніжними кульбаби, Якби не очі в дзеркалах