Коли ти нарешті збагнеш, що життя вже нема Занадто потворним став світ, думки самогубства в душі Ось лезо в руці, це не вихід, рятуйся сама Твій демон шепоче - помри; а янгол благає - живи Слухай себе, ти маєш жити, щоб на зло усім здійснити...
Мрію життя, що в тобі з дитиства є Не вмирає бо живе, в тобі весь час Мрію життя, що придумала сама Та місця в ній нема, нажаль для мене
Коли ти нарешті збагнеш, ти давно не сама Я поруч з тобою мов тінь, а ти немов янгол летиш Так було завжди, ви не бачете тих хто кохав Міркуєте лиш про себе, а чиє серце ладне на смерть Заради тебе, руйную надії, щоб на зло усім здійснити...
Мрію життя, що в тобі з дитиства є Не вмирає бо живе, в тобі весь час Мрію життя, що придумала сама Та місця в ній нема, нажаль для мене