Я люблю жити і не хочу помирати Лиш якщо Бог покличе що мені тобі сказати Моє життя неначе сльозинка.. Що рождаючись в Бога Пада додолу маленька билинка...
Я вірю істино і прошу вір ти, Що колись нерозлучно разом будемо ми. Якщо не тут то там за заслоною вічності.. І нашим кораблям плисти по ній в точності.
Давай станем на коліна і промовимо молитву до Бога Може зглянеться на нас із піднебесся і простелиться Його свята дорога..
Дай мені свою руку я її буду міцно тримати .. Але памятай іншою рукою Бога ми не можемо впускати В Його словах і його любові Є те що самі осягнути ми не в змозіі..
А далі починається моя молитва Я звертаюся в імя Отця і Сина та в Святого Духа повноту перше скажу Боже я тебе люблю
А потім прости мені гріх кожен Я знаю я вірю ти теж мене любиш Ти все можеш Все моє зло оберни на добре.. Я прошу тебе мій любий Боже...
Ритміка карбується вже нині набагато швидше І мені здається це життя будується гріхів вже менше На вулиці часто бачу я людей що посміхаються У церкві я бачу не тільки старих та дітей що віри не цураються..
Це заслуга кожного це заслуга нашого часу Я це знаю бо це правда наша... І хоть злоба розійшлася сильно Але я знаю я точно вірю все не так вже й криво.
Я люблю жити і не хочу помирати Лиш якщо Бог покличе що мені тобі сказати Моє життя неначе сльозинка.. Що рождаючись в Бога Пада додолу маленька билинка...
Без мату важко спілкуватися і виражати свої почуття У 21 столітті так важко чисто нам кохати лекше покохатися І на тому ось кінчається совмесное життя
У душі моїй ще залишається багато лиш кінчаються слова Зломається рішітка рими і чомусь виходить пр о за .
3 строфний цей маленький вірш я покладу на стіл Чи запхаю у шухляду... Це буде мій маленький біль А може повністю незаперечна правда..