Срібне слово поета Може вбити вампіра Котрий заздрісними зубами Плебейського жителя промислових провулків Впивається у шкіру, що на пальцях рожевим Серпанком танцює… Я чую Його гнів Що мороком вольфрамових Вогнів Атакує Небажаних гостей, тих мандрівників Тротуарних алей Що хоча і не заблукали Проте зайшли в зону Відчуження Масового ураження Спортивно-шансонівським наративом Насінням Сішками Пивом Пафосом бутирських ешелонів Шумом жигулів та їх Магнітофонів… О, невже ненависть ваша Безмежна??? І така ж примітивна Як протипожежна Система сільського будинку культури Високі замкові мури Між нами
Ви - не кращі Ми - не гірші
Ви - інші Ми - інші
Та це не привід до нових військових дій Та що ж поробиш, коли світ «такий»…