Де облітає листя і блискавки ріжуть небо Я обіцяв колись я лишусь поряд тебе Тремтів від холоду ховав руки в кишені Під капюшоном голову ентузіазм дешевий Де шепіт мій лише і змок до самих ниток Вже відчував душею цей постійний збиток В перерві між боїв тиша очолить саміт Де лідери країн годують нас тим самим А ми як диверсанти приречені до страти На антидепресантах забилися у кут палати Палити й спати в очікуванні дива А так і не поталанило розім’яти крила Кличуть на килим і відчитують по повній А я ж віддав роки і себе вивертав на зовні Любов що імітуєм вживлена нам мікросхема Де певно ми мутуєм і вся сонячна система