Тремтить сльоза, сполохана прощанням, Ідуть дощі, змиваючи тепло. Все те, що називалося коханням, Минулося, як літо. Відійшло... Ти сльози свої в темряві сховаєш Холодна ніч приглушить крик душі, Тебе я в своїм серці поховаю, Себе я поховаю у дощі. Пр Козаче, козаче, козаче Ти побач як річенька тече Ти послухай як стогне вода Як реве водограй Серце дівчини теж водограй Обережно ходи там де край Про кохання його не питай Не питай-лиш шукай Минуло все і вже не повернути Пройшов той час як були ми самі Турбот не було, було що робити Тепер не разом, ми тепер одні У мене інший та й у тебе друга Можливо любляча а може й ні А я про тебе згадую щоранку І згадую прекрасні дні