Десь в нічний трамвай сяду я. Голос твій зітхне в вишині. Крізь серпанку дим колією навмання Прямо в ніч… Крізь пастельний блиск ліхтарів Бачу я тебе за вікном Ти стоїш як фея просто неба і без слів Все одно…
Мені вже не треба з тобою годин Я знову без тебе один Вже пластир на серці Не бачу причин, щоб просто забути
Жалюзі із хмар і дощу Тихо поверну на блакить Із глибин на волю я свій смуток відпущу Хай летить…
Але мені вже не треба з тобою годин Я знову без тебе, я один Вже пластир на серці Не бачу причин, щоб просто забути…бути Але мені вже не треба з тобою годин Я знову без тебе, я один Вже пластир на серці Не бачу причин, щоб просто забути…бути
Але мені вже не треба з тобою годин Я знову без тебе, я один Вже пластир на серці Не бачу причин, щоб просто забути…бути Але мені вже не треба з тобою годин Я знову без тебе, я один Вже пластир на серці Не бачу причин, щоб просто забути…бути З тобою один…