Ты признайся менi Звiдки в тебе тi чари, Я без тебе всi днi У полонi печалi. Може десь у лiсах Ти чар-зiлля шукала, Сонце-руту знайшла I мене зчарувала.
Червону руту Не шукай вечорами, Ти у мене эдина Тiльки ти повiр. Бо твоя врода, То э чистая вода, То э бистрая вода З синiх гiр.
Ти казала в понидiлок - пiдем разом по барвiнок, Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.
Ти мене пiдманула, ти ж мене пiдвела, Ти ж мене, молодого, з ума розума звела. я ж тебе я ж тебе Я казала у вiвторок - поцiлую разiв сорок, Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.
НЕСЕ ГАЛЯ ВОДУ, КОРОМИСЛО ГНЕТЬСЯ, ЗА НЕЮ ІВАНКО ЯК БАРВІНОК В’ЄТЬСЯ. ЗА НЕЮ ІВАНКО ЯК БАРВІНОК В’ЄТЬСЯ.
ГАЛЮ, МОЯ ГАЛЮ, ДАЙ ВОДИ НАПИТИСЯ. ТИ Ж ТАКА ХОРОША, ДАЙ ХОЧ ПОДИВИТЬСЯ ТИ Ж ТАКА ХОРОША, ДАЙ ХОЧ ПОДИВИТЬСЯ
РОЗПРГАЙТЕ ХЛОПЦІ КОНЕЙ, ТАЙ ЛЯГАЙТЕ СПОЧИВАТЬ А Я ПІДУ В САД ЗЕЛЕНИЙ В САД КРИНИЧЕНЬКУ КОПАТЬ
Сумно, сумно аж за край... Не дивись на мене, грай, музико, грай! Зимно, зимно на душі... Забирай, що хочеш, тількі залиши
Одну калину за вiкном, Одну родину за столом, Одну стежину, щоб до дому йшла сама, Одну любов на все життя, Одну журбу до забуття І Україну, бо в нас іншої нема!