Знову зорі в небі засинають, Тепле літо шелестить в житах, Спомином солодким оживає Колискова пісня золота. То моє дитинство босоноге Заблукало десь у далині, Мама біля самого порогу Сумно усміхається мені.
Тихий вітер зорі розгойдає, Цвіт розгубить м'ята запашна, Забринить, засвітиться над гаєм Солов'їв рапсодія сумна І солоні сльози котять рясно, Щемом завмирають на вустах, На душі так радісно і ясно, Як в дитинстві в мами на руках!