Як ішов селом я в літнє надвечір’я,
вітер капелюха звіяв на подвір’я,
мого капелюха, вко-вкотив в подвір’я.
Дівчина із хати глянула й метнулась,
дала капелюха і весело всміхнулась,
дала капелюха і мені всміхнулась.
Ка а а... капелюх.
Йду сьогодні, вітру вже немає.
Свого капелюха сам туди кидаю,
Свого капелюха сам туди кидаю.
Вітру вже немає, в серці завірюха.
Дівчини не видно, йду за капелюхом.
Іду всім курям насміх, сам з капелюхом.
Н. Савко еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1