Приспів: І хай ніхто не знає, як буде... Як буде... Я поруч, і не зникну нікуди... Нікуди... І хай ніхто не знає, шо далі... Шо далі... Ми разом і це означає, шо все нормально... (весь куплет – 2)
Я вірю, в нас будуть крила – Рано чи пізно, Ми різні, знаю, і посміхнешся ти знову, Ні слова, Зима забула наші імена, І ми не згадаємо часи, де були холодно нам...
Ей! Вдихаю дим і видихаю щастя твоє, Тут я і ти, нікого, крім нас з тобою, Я заспокою, знаєш, Завтра буде ліпше, дай Свою руку і не бійся, я тримаю.
Я вірю в рай, забудь про Вавілон, І все олрайт, я поряд, як би не було, Я поряд до останнього подиху вітру, І витри сльози, доки ми разом, я витримаю...
Приспів
Я вірю – поки ти поряд, все буде добре Я обіцяю, правда, Давай полетимо прямо за обрій, Давай вже завтра, І під ногами небо, а не кобри, Я не боюся, я сам це обрав.
Ти не парся, вистоїм, Все буде добре, звісно, Тільки б вистачило кисню всім В цій тисняві, І в неділю ранком не спіши, не відкривай штори, Не тікай, не біжи, стій, побудь поруч...
Дві тисячі дев’ятий, лютий, Метро, листок зім’ятий, люди, Все нормальок, хоч і не знаю, як там буде. Повторюю: дев’ятий плюс дві тисячі, Хоча не знаю як буде, але лечу у височінь!