Якби я міг подарувати тобі небо, Якби я міг значити для тебе, хоч шо-небудь, Якби би забув тоді про все і всіх, Якби я міг... о, якби я міг... (весь куплет – 2)
Я би постійно був з тобою, був би близько, без тебе би пішов на дно я. Про тексти й диски я би не згадував, нє, я би про все забув – без тебе падаю я. Коли твій голос почув, то збожеволів... Я в замкнутому колі, я у полоні очей твоїх, я не на волі... Ти би була у головній ролі в моєму фільмі, Ніщо би не спинило ці почуття сильні... І я готовий повторити це разів сто, я б дарував тобі із зірок намисто, я б присвятив тобі ще не один списаний листок. Я би кричав на все місто, як я тону в волоссі шовковистому твому... Мабуть, саме тому не ставлю крапку, а ставлю кому. Я так бажаю дізнатись твій пароль... Я би кохав тебе... лише торкнутися дозволь...
Якби я міг подарувати тобі небо, Якби я міг значити для тебе, хоч шо-небудь, Якби би забув тоді про все і всіх, Якби я міг... о, якби я міг... (весь куплет – 2)
Я би співав тобі пісні і дарував би квіти я, і був би поряд з тобою кожної миті я, усе на світі я був би готовий кинути тобі до ніг, повір мені, люба, я би навіть зміг... жити тобою, дихати лише тобою, бути для тебе героєм, Ніби існуєм у світі ми двоє, ніби немає нікого більше, для тебе читаю, музику пишу, складаю вірші... Повір, що я підіймав би тебе вище за небо і хмари, повір, про тебе би марив, і марнував би папір словами, римами і текстами. Зая, жоден з них не міг би передати, шо я відчуваю, коли ти поряд зі мною, коли твій погляд дарує тепло і коли я зазираю в очі твої, оє... В принципі, від тебе я би шаленів, я міг би бути твоїм принцем, але ні...