Обійми мене (maybe someday U`ll want to know the whole truth)
Обійми, коли погано з усіх сторін, Обійми, ще рано, це ще не фініш нашої хісторі, І пусто на столі, Тільки тиша і твоє фото, Обійми мене, це важливіше, ніж банкноти,
Мовчить сотовий, чай з бергамотом твій холоне, Обійми мене, я принесу тобі Сонце в долонях, Сліплять промені, твої обійми ні на що не проміняв, Там, де палають зірки – там не працює роумінг.
Обійми, коли не знаєш де вихід, І вдома тихо, і важко дихати, вже не до сміху тобі, Нехай усе вже куплено, за все проплачено, Ти просто обійми – і зрозумій – не все ще втрачено, ей!
Обійми мене...
Обійми мене, коли більше не стримати сліз, Обійми, коли так темно і холодно скрізь, Падаєш вниз, і бетон з залізом душить, Обійми, коли тобі злість з’їдає душу.
Обійми, коли забракне слів, коли навколо сніг, І ти ніяк не відчуєш весни, Обійми, коли не бачиш снів, моє тепло візьми, Бо ми ще зустрінемось – світ тісний.
Обійми, коли так хочеш кричати від болю, Варто почати, і життя вибиває з колії, І встати з колін вже не вистачає сили, Обійми мене, і пригадай, де твої крила.
Обійми мене...
Коли не віриш, що все буде добре Коли на ліжку лише одна ковдра, Коли хочеться лізти на стіни, Замість обіймів тільки постріли в спину постійно.
І серце б’ється так сильно, Хочеться втікти туди, де не тяне мобільний, Всі почуття твої купляють оптом, Куди поділись її конверси стоптані?!