Обійми, коли погано з усіх сторін, Обійми, ще рано, це ще не фініш нашої хісторі, І пусто на столі, Тільки тиша і твоє фото, Обійми мене, це важливіше, ніж банкноти,
Мовчить сотовий, чай з бергамотом твій холоне, Обійми мене, я принесу тобі Сонце в долонях, Сліплять промені, твої обійми ні на що не проміняв, Там, де палають зірки – там не працює роумінг.
Обійми, коли не знаєш де вихід, І вдома тихо, і важко дихати, вже не до сміху тобі, Нехай усе вже куплено, за все проплачено, Ти просто обійми – і зрозумій – не все ще втрачено, ей!
Обійми мене...
Обійми мене, коли більше не стримати сліз, Обійми, коли так темно і холодно скрізь, Падаєш вниз, і бетон з залізом душить, Обійми, коли тобі злість з’їдає душу.
Обійми, коли забракне слів, коли навколо сніг, І ти ніяк не відчуєш весни, Обійми, коли не бачиш снів, моє тепло візьми, Бо ми ще зустрінемось – світ тісний.
Обійми, коли так хочеш кричати від болю, Варто почати, і життя вибиває з колії, І встати з колін вже не вистачає сили, Обійми мене, і пригадай, де твої крила.
Обійми мене...
Коли не віриш, що все буде добре Коли на ліжку лише одна ковдра, Коли хочеться лізти на стіни, Замість обіймів тільки постріли в спину постійно.
І серце б’ється так сильно, Хочеться втікти туди, де не тяне мобільний, Всі почуття твої купляють оптом, Куди поділись її конверси стоптані?!
Обійми мене...
Рус
Обними, когда плохо со всех сторон, Обними, еще рано, это еще не финиш нашей истории, И пусто на столе, Только тишина и твое фото, Обними меня, это важнее, чем банкноты,
Молчит сотовый, чай с бергамотом твой остыл, Обними меня, я принесу тебе Солнце в ладонях, Слепят лучи, твои объятия ни на что не променял, Там, где горят звезды - там не работает роуминг.
Обними, когда не знаешь где выход, И дома тихо, и тяжело дышать, уже не до смеха тебе, Пусть все уже куплено, всего проплачено, Ты просто обними - и пойми - не все еще потеряно, ей!
Обними меня ...
Обними меня, когда больше не сдержать слез, Обними, когда так темно и холодно везде, Падаешь вниз, и бетон с железом душит, Обними, когда тебе злость съедает душу.
Обними, когда хватит слов, когда вокруг снег, И ты никак не почувствуешь весны, Обними, когда не видишь снов, мое тепло возьми, Ибо мы еще встретимся - мир тесен.
Обними, когда так хочешь кричать от боли, Стоит начать, и жизнь выбивает из колеи, И встать с колен уже не хватает силы, Обними меня, и вспомни, где твои крылья.
Обними меня ...
Когда не веришь, что все будет хорошо Когда на кровати только одно одеяло, Когда хочется лезть на стены, Вместо объятий только выстрелы в спину постоянно.
И сердце бьется так сильно, Хочется убежать туда, где не тянет мобильный, Все чувства твои покупают оптом, Куда делись ее конверсы стоптанные!