Ходиш, бродиш по місту, По колу мене водиш, Ніби робиш навмисно, Заводиш, потім тонеш. Не питаєш, зникаєш, Надію залишаєш, Та навіщо ламаєш І серце моє краєш? Ходиш, стогнеш, зітхаєш І раптом пропадаєш, Не розкажеш, вмираєш, Під зливу попадаєш. Ти можеш зламати Мої таємні грати, Розкидати, зірвати Усі залізні лати.
Приспів: Зроби це наяву: Хоча б мене поцілуй! Про більше поки не мрій, До цього тисячі миль. Ти дуже рідкісний тип, Який давно уже зник, Я хочу тебе спіймати, Дослідити як слід.
Ходиш, ловиш, спіймаєш, І раптом відпускаєш, Ніби дурня вмикаєш, Кохаєш, потім лаєш, Ти можеш зіграти: Пухнастим раптом стати, Розкидати, зламати слова І пустувати!
Приспів. (2)
Ходиш, бродиш по місту, По колу мене водиш, Ніби робиш навмисно, Заводиш, потім тонеш. Не питаєш, зникаєш, Надію залишаєш, Та навіщо ламаєш І серце моє краєш?
Приспів.
Зроби це наяву: Хоча б мене поцілуй! Про більше поки не мрій, До цього тисячі миль. Ти дуже рідкісний тип, Який давно уже зник, Я хочу тебе спіймати, Досліди-досліди-дослідити Як слід!