Ой, у лузі по долині вечір вистелив росу Розплітав козак дівчині туго сплетену косу А вона його питала чи він щиро покохав Якщо ні, його благала щоб коси він не займав А вона його питала чи він щиро покохав Якщо ні, його благала щоб коси він не займав
Ой, у лузі по долині ранок вистелив туман Не сказав козак дівчині що його любов– обман Він сказав їй на прощання: "Ти чекай і я прийду" І залишив їй страждання, замість радості біду Він сказав їй на прощання: "Ти чекай і я прийду" І залишив їй страждання, замість радості біду
А вона його чекала, вірила його словам Свою косу не давала розплітать чужим рукам Ой, у лузі по долині від дівочих сліз роса Посивіла на дівчині не розплетена коса Ой, у лузі по долині від дівочих сліз роса Посивіла на дівчині не розплетена коса