Не плач…. Поглянь навколо. Усміхнись. Дивись, як світить сонечко! Тільки не плач!!! Прошу тебе, не плач. Зітри сльозинку зі своїх очей. Подумай… Про «щось» хороше.…. Це має бути щось таке , що зігріє тобі душу, просто наповнить тебе з середини теплом. Щось таке, що заставить тебе забути про все на світі. Щось, що викличе усмішку на твому обличчі. Це має бути особисте і дуже-дуже приємне. Щось, що відоме тільки тобі, або й не тільки. Ти закриваєш очі і відчуваєш, як проходить тепло по твому тілі. Заспокоюється твоя душа, заспокоюється серце. Заспокоюєшся ти... Тобі добре. Настільки добре, що хочеться просто піднятись і полетіти. Кудись далеко-далеко. Де тебе ніхто ніколи не знайде. Ти мрієш… Відчуваєш, як розслабляється тіло. Ти відчуваєш якесь полегшення. Засинаєш, прокручуючи в думці це «щось». Заспокоїлась. Розумієш, що все погане вже позаду…. І ось скотилась ще одна сльоза. Вже зовсім інша, ніж попередня. Вона гаряча…. Настільки гаряча, що ти відчуваєш, як вона стікає по твому обличчі, залишаючи приємний, теплий слід….. Сльоза щастя…. Так думає кожен. І для кожного це «щось» - різне. Але для мене – це ТИ…..