Немає спогадів в них,немає спільних історій. Кохання – це хвороба,а він єдиний хворий! Навіщо жити сьогодні,якщо не буде завтра?! Досить так себе дусити,коли душу мучить правда!!!
Коли втрата за втратою,а з очей таки капає! Коли сам себе в дзеркало називаєш «невдахою»! Тут брехнею попахує! тебе розвели Як в дитинстві пачку «Yupi» на літру води!
А ти не в безодні, ти десь на зовні Ти як пес мокрий хоч і далеко не бездомний! знала би вона, які ті ночі без сна; чула би вона як рахуєш до ста Поки заснеш і уявиш, як зараз з іншим вона
Міняєш легко на пекло те, що назване раєм У всіх направлений вектор, а ти шляху не знаєш! Ти ночами блукаєш без надії знайти, Ту яку ти кохаєш! І продовжуєш йти...