Знов печаль в душі воскресла І пригадалося мені: Тиха ріка і срібні весла, Двоє закоханих в човні, Срібний дим твого волосся, Ніжний шепіт на вустах, І ріки безмежний простір, Білий човен, наче птах.
Приспів: За літами летять літа ясночолі, | Наче вчора усе було і спливло. | Білий човен, до нас вертай, білий човен, | І візьми нас до себе знов на крило! | (2)
Знов самотньо я блукаю Над відлунням давніх літ, Знову любов свою шукаю, Мов на воді забутий слід. А роки, мов щедра повінь, Їх убрід не перейти, Загубився білий човен - Щастя з присмаком біди.