Знову серце шепоче мені, Знову кличе в далеку дорогу, Де промінчик бринить в далині І вгамовує спрагу, і втому. Я лечу і омріяна мить, Наче сонце мене зігріває, Наді мною промінчик бринить, Наче радісну пісню співає!
Приспів. Наша доля, наче вільний птах, Поринає у шалений світ, І летить собі, немов лелека, Та й зриває яблуневий цвіт! Наша доля, наче вільний птах, Поринає у шалену мить, І завжди вона мені дарує Цвіт кохання, яблуневий цвіт!
Забуваю проблеми життя, Розгортаючи стомлені крила, Я лечу і лечу в майбуття, Повертаючи долі вітрила. Я лечу і омріяна мить Зігріває дедалі сильніше, Наді мною промінчик бринить, Пригадалося щось наймиліше!